БЕЗХАРА́КТЕРНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безхара́ктерний. Наша російська ліберальна буржуазія теж викривається тепер — паки і паки — у своїй полохливості і безхарактерності (Ленін, 16, 1949, 150); Дочці "дає [батько] волю" не з безхарактерності, а з переконання і з довір’я до неї (Л. Укр., III, 1952, 722).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 152.