Безувірний, а, е.

1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247.

2) Злой, безсердечный. См. Бузувірний.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 47.