БЕЗТРЕ́ПЕТНО, заст., поет. Присл. до безтре́петний. Скажи: чи ти зі мною поруч Пройдеш безтрепетно по схрещених мечах? (Сим., Земне тяжіння, 1964, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 150.