БЕЗТОЛКО́ВО. Присл. до безтолко́вий. Я добре знаю вашу вдачу, — Стрімку, настирливу, гарячу, Що вимога боїв, подій… Щоб коні мчали безтолково (Мал., І, 1956, 315).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 150.