БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е. Який не виявляв темпераменту; млявий. Безтемпераментна мова.. призводить до сірості й одноманітності інтонацій (Худ. чит.., 1955, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 149.