БЕЗСТРА́ШШЯ, я, с. Те саме, що безстра́шність. В пориві безстрашшя, з гранатами в руках кидались з окопів бійці.. на танки (Гончар, Таврія.., 1957, 660); Сміливістю, хоробрістю, відвагою, безстрашшям руського війська був знаменитий руський бій (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 337).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 148.