Про УКРЛІТ.ORG

безсильний

БЕЗСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що безси́лий. Йдучи на сходах, він удавав такого в’ялого, такого старого, такого аскета безсильного (Н.-Лев., І, 1956, 364); Але той в безсильній злості лишень плював та сипав прокльони (Коцюб., І, 1955, 295); А він [чоловік] продовжує зустрічатися із Зінькою, і це вона знає, але перешкодити чи припинити ці зустрічі безсильна (Шиян, Баланда, 1957, 177); // у знач. ім. безси́льний, ного, ч. Той, хто не має сили. — Чого се ти так задумався? об чім все мислиш?А все думаю, хто кого посідає — сильний безсильного чи безсильний того? (Вовчок, I, 1956, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 145.

Безсильний, а, е. = Безсилий. Дужий безсильного давить. Котл. Н. П. Вода безсильна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б’ється, то сам п’є силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. Камень безсильний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ. Чуб. II. 209, 210.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 45.

вгору