БЕЗРУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має руля, пересувається без руля. Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (В ім’я Вітч., 1954, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 145.