Безрода, ди, об. Безродный человѣкъ. Був він безрода та й пристав до нас доглядати двору. О. 1862. ѴІІІ. 15.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 45.