БЕЗПРИЧА́СНИЙ, а, е, діал. Байдужий. На дух-мару́ вона походила з своїм нездвиженим обличчям, із своїм поглядом безпричасним… (Вовчок, І, 1955, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 142.

Безпричасний, а, е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. ІІ. 199.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 44.