БЕЗПРИНЦИ́ПНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безпринци́пний. Подивіться в своєму колективі — чи не трапляється вам часом спостерігати, як іржаві плями кар’єризму, заздрості, безпринципності роз’їдають душу людини (Жур., Вечір.., 1958, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 142.