БЕЗПРИВІ́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неприві́тний; похмурий. [Мавка:] Сунеться хмарка по небу повільна… йде безпричальна, сумна, безпр цвітна… (Л. Укр., III, 1952, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 142.