БЕЗПОСЕРЕ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. безпосере́дній 2. Тичину, звичайно, полонила безпосередність, простота, щирість і сила тих небагатьох поезій, що їх залишив Ботев (Рильський, III, 1955, 329); Постать робітника відразу привертала увагу енергійним обличчям і водночас майже дитячою безпосередністю (Сміл., Пов. і опов., 1949, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 141.