БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є.

1. Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий. Тішили його [Івана] прекрасні коні, піддані його безпосередній опіці (Фр., III, 1950, 145); В ніч на 25 жовтня Ленін прибув у Смольний для безпосереднього керівництва повстанням (Біогр. Леніна, 1955, 181); Безпосередня участь найширших мас у складанні планів розвитку економіки своєї держави можлива тільки в умовах соціалізму (Наука.., 2, 1959, 5); // Зовсім близький; найближчий. Побудова комуністичного суспільства стала безпосереднім практичним завданням радянського народу (Програма КПРС, 1961, 54); — Над Одесою нависла безпосередня загроза оточення з трьох боків (Кучер, Чорноморці, 1956, 81); // Який прямо випливає з чого-небудь або зумовлює щось. Оця невдала затія з санаторієм ще більше загострила відносини між Аркадієм і парафіянами, вона й була тією безпосередньою причиною, через що в двадцять третьому році Річинські переїхали до міста (Вільде, Сестри.., 1958, 43).

2. Який, не задумуючись, іде за своїм внутрішнім потягом, нахилом; простий, щирий. Тетяна справді здавалась дитиною — така була безпосередня і проста душею (Коп., Вибр., 1953, 167); Занадто він безпосередній, нехитрий. Що думає, те й на язиці (Донч., І, 1956, 469); // Який прямо випливає з внутрішнього потягу, нахилу. Край ниви стоять вітряки.. Я все бачу, і прості, безпосередні мої стосунки з землею (Коцюб., II, 1955, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 141.