БЕЗПОМИ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безпомилко́вий. Чому ж ми безпомильних слів не носим Там, де лежить блокнот із олівцем? (Рильський, І, 1956, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 140.