БЕЗПОВОРО́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безповоро́тний. Щемливою тугою безповоротності розбентежила вона [школа] зараз його вразливу душу (Гончар, Таврія.., 1957, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 140.