БЕЗПЛІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безплі́дний. Нестача вітаміну Е викликає морфологічні і функціональні зміни в органах розмноження, які призводять до безплідності (Наука.., 12, 1956, 19); Як і Феофан Прокопович, Сковорода висловлював твердження про безплідність схоластики (Іст. укр. літ., І, 1954, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 139.

безплідність — фізіологічна не­здатність народжувати дітей, потомство; цей стан розцінювався як кара, результат чийогось наслан­ня, прокляття батьків або як велін­ня долі; жінкам, які не мали дітей, заборонялося брати участь в обрядах, бути кумою, збирати врожай перших плодів; вважалося, що піс­ля смерті вони не зможуть потра­пити в рай і вужі будуть ссати їхні груди; символом дітородної сили вважався пояс: проти безплідності підперізувалися гілкою верби, кла­ли на ніч у ліжко пояс священика або носили його при собі; ефек­тивним засобом від безплідності вважалися предмети з отвором (кільця, бублики та ін.); поширеною практикою було паломництво безплідних жінок до святих місць, джерел, чудотворних ікон.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 32.