БЕЗПЕ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який не має в собі небезпеки або захищає кого-, що-небудь від небезпеки. Їм [тюремникам] і трохи не шкода свого безпечного захисту, даремного хліба… (Мирний, І, 1954, 343); Він нині щасливий. В його ремені завиті в шматині лежать у безпечнім сховку 50 ринських, зароблені за рік (Фр., І, 1955, 365); — Перемога, товариші!..Яким безпечним, надійним, просторим зробився одразу світ! Вже смерть не загрожує тобі на кожному кроці, вже ти заворожений від ран і каліцтва, вже перед тобою відчинилися прекрасні брами в радісне, світле майбутнє (Гончар, III, 1959, 437).
2. Якому не загрожує небезпека; гарантований від небезпеки. Олень кинувся у воду, переплив ріку і зупинився на другім березі, немов там почув себе безпечним від погоні (Фр., IV, 1950, 141); З ким ще могла [Олена] почувати себе такою безпечною, як за Аркадієм? Ішла крізь життя, як за запоною, що охороняла її перед всякими неприємними випадковостями (Вільде, Сестри.., 1958, 44).
3. Який не завдає, не повинен завдавати шкоди. Він.. видобув лезо безпечної бритви.. і наголо зняв бороду (Ю. Янов., II, 1954, 49).
4. рідко. Те саме, що безтурбо́тний; безжурний. Мимоволі зринули в голові його товариство, безпечні виграшки, щирі розмови (Вас., І, 1959, 162); Хто його не знав, — не йняв віри, щоб цей, здавалось, безпечний сміхун був батьком багатьох дітей і революціонером ціле своє життя (Досв., Вибр., 1959, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 139.