БЕЗПАРДО́ННИЙ, а, е, розм. Дуже розв’язний; грубий, нахабний, занадто набридливий; безцеремонний. Дуже вже розсердили мене сі безпардонні панове, тим більше, що вони мені ще вдома обридли (Л. Укр., V, 1956, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 137.