БЕЗПА́М’ЯТЬ, і, ж., рідко. Те саме, що безпа́м’ятство. У безпам’яті він лежав навзнак, широко розметавши руки (Рибак, Дніпро, 1953, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 137.