Безп’Ятий, а, е.

1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп’ятий. Чуб. І. 19.

2) Употребл. какъ сущ чортъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 44.