Про УКРЛІТ.ORG

безнапасний

БЕЗНАПА́СНИЙ, а, е, діал. Який не зазнає лиха, напасті. Та хто ж не зна, як-то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині? (Вовчок, 1, 1955, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 135.

вгору