БЕЗМИЛОСЕ́РДНО, рідко. Присл. до безмилосе́рдний. Безмилосердно — удар за ударом — Рудик шльогав коні лозиною (Кос., Новели, 1962, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 134.