Про УКРЛІТ.ORG

безмежність

БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безме́жний; безмежжя. Передо мною встала його [поля] безмежність, тепла, жива, непереможна міць (Коцюб., II, 1955, 227); І лине далі ніч у безмежність Атлантичного океану (Тулуб, Людолови, II, 1957, 595); Безмежність одкрив незрячим Найзіркіший з людей — Ілліч! (Рильський, І, 1946, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 134.

вгору