БЕЗЛА́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безла́дний; безладдя. Плавлення — це перехід від розміщення молекул у строгому порядку до безладності (Наука.., 10, 1956, 13); Він [Фур’є] плямував конкуренцію, безплановість і безладність виробництва при капіталізмі (Нова іст., 1956, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 133.