БЕЗКОНФЛІ́КТНО. Присл. до безконфлі́ктний. Перебудова школи в напрямі трудової підготовки не проходить безконфліктно (Літ. газ., 13.Х 1959, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 131.