БЕЗКОЗИ́РКА, и, ж. Кашкет без козирка, який носять військові моряки. Він [матрос] в безкозирці, на плечах накинутий бушлат (Корн., II, 1955, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 130.