БЕЗКЛО́ПІТНО. Присл. до безкло́пітний. Безклопітна течуть мої гостини, У радощах за днем минає день (Мур., Повість.., 1948, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 130.