БЕЗКЛА́СОВИЙ, а, е. Який не поділяється на суспільні класи. — Ми радянська влада! Ми будуємо безкласове суспільство (Ле, Міжгір’я, 1953, 532).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 130.