БЕЗЗА́ХИ́СНІСТЬ, ності, ж. Стан і властивість за знач. безза́хи́сний. Так само скаржилися інші на несправедливі побори дозорців.. і на свою беззахисність (Ле, Наливайко, 1957, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 129.