БЕЗЖИ́ВНО. Присл. до безжи́вний. Ліва рука [Меланки] безживна звисла (Коч., І, 1956, 579).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 128.