БЕЗГРІ́ШНО. Присл. до безгрі́шний¹. Ах пані, пані чарівна. Як я люблю, люблю вас ніжно. Прозоро, радісно, безгрішно! (Олесь, Вибр., 1958, 328).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 124.