БЕЗГОСПОДА́РНО. Присл. до безгоспода́рний 1. Тепер, звичайно, він розумів, оскільки то було по-юнацькому поспішно, може, й безгосподарно, зате мудро (Ле, Наливайко, 1957, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 124.