БЕЗГОЛО́СНО. Присл. до безголо́сний. Нараз так само безголосна відчиняються двері (Фр., VIII, 1952, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 123.