БЕЗВЛА́ДДЯ, я, с. Відсутність державної влади. Користуючись безвладдям і заколотами, казанські татари чинили спустошливі набіги на російські землі (Іст. СРСР, І, 1956, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 122.