БЕЗБО́ЛІСНИЙ, а, е.

1. Який не викликає болю. Справи Петра Шкаруби були не блискучі. Безболісна попервах рана виявилася.. небезпечною (Собко, Шлях.., 1948, 227).

2. перен. Який не супроводиться труднощами, ускладненнями і т. ін., не зв’язаний з ними.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 120.

Безбо́лісний, а, е. Безжалостный, нечувствительный. Там такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 37.