БДЖОЛИ́НИЙ, а, е.
1. Прикм. до бджола́. Він знає всі тайни бджолиного життя (Коп., Як вони.., 1948, 67); Бринять бджолині крила, гудуть вулики у виноградних лозах (Кучер, Чорноморці, 1956, 11); // Виробл. бджолами. Бджолиний мед.
2. у знач. ім. бджоли́ні, них, мн. Назва групи жалоносних комах, до яких належать бджола, оса, джміль та ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 117.