БАШМА́К, а, ч.

1. техн. Пристрій, що служить опорою чому-небудь. Пальцевий брус косарок спирається на два низьких башмаки — зовнішній і внутрішній (Механ. і електриф.., 1953, 136).

2. зал. Пристрій, який накладають на рейки для гальмування вагонів. — От, для прикладу, щоб башмак.. справді гальмував вагони, а не перекидав. Тут же вміння потрібне (Донч., І, 1956, 405).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 115.