БА́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ба́хкати 1, 2 і звуки, утворювані цією дією. Чути бахкання моторів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 113.