БАТІЖО́К, жка́, ч. Зменш.-пестл. до баті́г 1. Ой ходила дівчина беріжком [бережком], заганяла селезня батіжком (Народна пісня); Воли поздихали. Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Шевч., II, 1953, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 111.

Батіжок, жка, м.

1) Ум. отъ батіг.

2) Батіжки св. івана = петрови батоги. Вх. Пч. I. 9.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 33.