БАТО́ВА, БАТА́ВА, и, ж., заст.

1. Лава, ряд. — Готово! до бою! — кричить Тихович. І от наближаються батови війська, усе по парі, усе по парі… (Коцюб., І, 1955, 226); Чи серед вражої батави не мають давні бунчуки? (Л. Укр., І, 1951, 266).

2. діал. Юрба, валка. Аж онде яка батова од шинку йде (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 111.

Батова, ви, ж.

1) Запорожскій обозъ вьючныхъ лошадей.

2) Отрядъ, партія. Аж онде яка багнова од шинку йде. Канев. у.

3) Нѣсколько паръ воловъ цугомъ. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 33.