БАСО́ВИ́Й, басо́ва́, басо́ве́. Прикм. до бас 1, 2. Почав [Леонід Семенович] перекривляти дяка, далі вчителя, як він силкується.. брати низькі басові ноти (Н.-Лев., IV, 1956, 124); Підлога ледве вловимо дрижала й гула, як глуха басова струна (Гончар, II, 1954, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 110.

Басовий, а, е.

1) Басовой. Басова нота. Левиц. І. 135.

2) Контрабасный. Басова струна.

3) Басове ухо. Родъ орнамента въ писанкѣ, напоминающаго конецъ грифа въ контрабасѣ. МУЕ. І. 194.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 32.