Про УКРЛІТ.ORG

басмач

БАСМА́Ч, а́, ч. Учасник басмацтва. Басмачі гинули ще до того, як знаходили зручне місце для оборони (Ле, С. Голубар, 1950, 38); Ось басмачі за високим горбом Збились, неначе шакали, гуотом (Перв., З глибини, 1956, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 109.

вгору