БА́РВИТИ, влю, виш; мн. ба́рвлять; недок., перех., рідко. Надавати чому-небудь якогось забарвлення; забарвлювати. Марія розшарілась, кров барвила її лице гарячим рум’янцем (Смолич, Ми разом.., 1950, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 105.

Барвити, влю, виш, гл.

1) Окрашивать, красить. Желех.

2) Наводить ворсу. Шейк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 29.