БАРА́НИНА, и, ж. М’ясо барана або вівці. Опісля подали юшку.., печене було баранина (Кв.-Осн., II, 1956, 68); Приніс Хвесько додому ту баранину та й кинув її на долівці в сінях (Стор., І, 1957, 36); Баранина пряна, гостра, була на диво смачна (Собко, Кавказ, 1946, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 104.

Баранина, ни, ж. Баранина. Приніс Хвесько додому баранину та и кинув її на долівці, а собаки донюхались та й ззіли. Стор. І. 27. Наварила борщу з бараниною. Черниг. у. Ум. Баранинка. От вам стегно баранинки. Стор. І. 27.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 28.