БАНКЕ́ТИ, ів, мн. (одн. банке́т, а, ч.). Закриті ящики в житловому приміщенні корабля, де зберігається одяг матросів. — Загляньте в банкети, боцмане, що там робиться? Сором! (Ткач, Моряки, 1948, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 101.