БАЛЬ, ю, ч., заст. Бал. Кажуть, голоде їх [мужиків] почався, — якщо правда, дуже жаль. Я б зібрався, розпитався, але ж нині маю баль… (Л. Укр., І, 1951, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 98.

Баль, лю, м. = бал. отто буде крутий баль! Вотъ будетъ драка! Фр. Пр. 21. Справлю я ті баль! Буду бить такъ, что подпрыгивать будешь. Фр. Пр. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 25.