БАЛЦА́НКА, и, ж., рідко. Металева посудина з вузьким отвором для зберігання рідин (гасу і т. ін.). Подвір’я було закидане старими побитими балцанками, ганчір’ям та іншим мотлохом (Мик., II, 1957, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 98.

Балцанка, ки, ж. Банка или бутыль, оплетенная лозой. Мнж. 176. См. Бальзанка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 25.