БАЛЕ́Т, у, ч.

1. Вид театрального мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургічний задум.

Бале́т на льоду́ — вид мистецтва, в якому танці виконуються на ковзанах. Плавне ковзання, стрімкий політ, динаміка рухів.. разом з акторською майстерністю дали можливість створити чудове і оригінальне мистецтво — балет на льоду (Мист., 2, 1961, 33).

2. Театральна вистава з певним сюжетом, який розкривається засобами танцю, міміки й музики. — А мені здається, що я на якійсь оригінальній опері чи балеті.., — шепотіла Ватя (Н.-Лев., IV, 1956, 100); // Музичний твір, що становить основу такої вистави. Балет К. Данькевича "Лілея".

3. Колектив артистів, виконавців цієї вистави. Так мова повстає і ніби річка плине Про жанри, про пейзаж, про різних малярів, Про композиторів, балет і тенорів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 96.