БАЛАНСИ́Р, а, ч.

1. Довга жердина, за допомогою якої акробат-танцівник на канаті зберігає рівновагу.

2. Важіль у машині, що служить для передачі руху поршня або для рівномірного розподілу ваги; // Головний регулятор, який замінює маятник у механізмі годинника.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 95.